На основании исследования Олексы Горбача, выданного в Мюнхене в 1963 г. Написание прозвищ и объяснение их происхождения, - согласно этому исследованию. Польские, чешские, румынские, тюркские слова написаны здесь английской азбукой.
АвторНазви національностей в українському мілітарному арго Арготизми з російської армії:• хохол – українець
• кацап – росіянин
• антик – поляк
• карапет (від вірменського імені Карапет) – кавказець
• прусак – німець
• музикант – румун
• ходя – китаєць
• банзай – японець
читать дальшеАрготизми з австрійської армії:
• рутена, краян (від західноукраїнського «земляк»), русин, Їван – українець
• йонтек (з польського діалектного Jantek від Antek, Antoni – Антін) - поляк
• іцик (єврейське Ісаак), айвай (єврейський вигук o Weh! «ой, горе!») – єврей
• руманешті (румунське romineste «по-румунськи»), туманешті (західноукраїнське туманище – «дурень») – румун
• немтудум (угорське nem tudom «не розумію») – угорець
• пепічек (чеське Pepik – зменшене від Josef), кнедлічек (чеське knedlicek – галушка, розмовне knedlik – нездара, незарадний) – чех
• француватий (західноукраїнське «заражений сифілісом, францою») – француз
• макароньі (італійське maccarone – макарон, дурак) – італієць
• шваб – німець
• анґльік (польське Anglik) – англієць
Арготизми УГА:
• яґєльони, маґєльони (від польського пропагандистського гасла відновлення держави Ягеллонів) – поляки-вояки
• єрихони (ймовірно, від біблійної оповіді про здобуття Єрихону) – євреї-вояки УГА
Арго українців Червоної армії (переважно період 1941-44):
• ньімчура, фріц, прусак, таракан, ньімака, кайзергорох, дубовая башка, хлящ (від Fleisch – м'ясо), хльібак (мабуть, переклад німецького Brotbeutel), компанянка (мабуть від німецького звернення до повій у Польщі – komm’, Panienka!), верблюд (мабуть через великі, порівняно з червоноармійськими, рюкзаки), сукин син (щодо есесівців – жартівливе розшифрування абревіатури СС), курохват, ібердурень (перекручення німецького Ubermensch – «надлюдина»), шварцман (есесівці, через чорні уніформи) – німець
• румунешту, тітулеску (жартівливе утворення з поширеним румунським прізвищевим наростком -escu), мамалиґа (куліш), каруца (румунське caruta «віз») – румун
• циган, чардаш, живоглот (російське «ненажера») – угорець
• італьіяшка, міняйло, торбешник (через обмін італійськими вояками на східному фронті зброї і спорядження на харчі), макаронщик – італієць
• пшикало, бжи-бжи, пшико-пан, дзьінкальщик, матка-боска (через повторювання польських звукових груп prz, brz, привітання Dzien dobry! та вигуку переляку O Matka Boska!), лях, пілсудчик – поляк
• швейк, шарманщик, дудар – чех
• душа лубезний, чорножопий, кунак (тюркське qunaq – гість, друг), ішак (тюркське asak – віслюк), духанщик (кавказьке шинкар, крамар, від арабського dukkan – крамниця), кахетинщик (від назви східногрузинського племені кахетини) – кавказець
• хохол, мазниця – українець
• кацап, лапотник – росіянин
Арго українців польських армій (у міжвоєнний період, польських ЗС на Заході та дивізії ім. Костюшка):
• янтек, франек (польське Franek від Franciszek – Франциск) – поляк
• кабан, караїм, грек (від греко-католик), гайдамака, хаджай (від російського хозяй! хозяйка! – звертання російських солдатів до польського цивільного населення) – українець
• кудлай (мабуть від єврейського gudil – велика людина, gadlan – зарозумілець), клапцюх, іцик – єврей
• шваб, швоп (чеське арго skop z Kopcu – з гір, з Судетів) – німець
• чубарик (через популярну пісню «Чубарики-чубчики») – червоноармієць
• швейк, книдльічек – чех
• циган, шті-румунешті (румунське stii romineste – чи говорите румунською) – румун
• теремтете, басамакутя (від вульгарного угорського прокльону) – угорець
Арго вояків-українців у німецькій армії:
• піфке (німецьке Piffke) – німець-прусак
• бротбойтель (німецьке Brotbeutel – хлібна сумка) – вермахтівець
• ескар (мабуть від скорочення SK – Sonderkommando або через аскарі – тюркське asker – вояк) – охоронець концтабору
• мамелюк – вояки тюркських колабораційних частин
• іван – росіянин
• амі – американець
• томі – англієць
• макаронець – італієць
Арго вояків дивізії «Галичина»:
• гайдамака, кабан, русин, рутена – українець
• антек, обиватель (від польського obywatel – громадянин) – поляк
• ванька, руский, чубарик, чубар, бур (від польського gbur – грубіян), визволитель, іван – росіянин
• бротбойтель – вермахтівець
• шваб, ньімота – німець
• ковбой – американець
• кудлай, клапцюх, цибух (дослівно – стрілка цибулі) – єврей
Арготизми вояків УПА (Закерзоння):
• малорос, русин, хохол – українець
• руский, кацап, москалисько – росіянин
• іван, іван-часи, Ванька, башлак (можливо, від бушлат чи башмак), шмірак, босяк, свита, махорка, лапцюх, худоба, куфайка, лаптяр – червоноармієць
• ляшок, мазур, кракус, ообиватель, жебрак, франек, антек – поляк
• сьікьінєри, кракуси (мабуть, перекручене польське kosynier – повстанець в армії Косцюшка) – польські партизани на Холмщині
• жеброта, рицеже, домокради – польські вояки
• ньімак, ньімота, масло-яйка, фріц – німець
• мадярон – угорець
• пепік, книдляр – чех
• італьіяшка, макароньі – італієць
• монголець, твоя-моя, косоокий, чорний – представник нацменшин з СРСР
Арго чорноморських матросів (на підставі літературних творів):
• щирий – українець
• банабак – грек
• шурум-бурум – татарин-міняйло
@темы:
про Ольгу Брагінську,
в вихре времён
-
-
25.04.2012 в 18:40-
-
25.04.2012 в 18:47-
-
25.04.2012 в 19:17• рутена, краян (від західноукраїнського «земляк»), русин, Їван – українець
Оригинально на фоне остальных "иванов".
-
-
25.04.2012 в 20:24-
-
25.04.2012 в 21:28N.K.V.D., Слушай, я Хауса не смотрел, а фоткой ты заинтриговал и слегка оглушил...
-
-
25.04.2012 в 21:54Т.е. это какое-то иное личное имя (писано с большой буквы), перенесенное на всю общность?
Или просто чуть измененное из-за акцента?
-
-
25.04.2012 в 21:57-
-
25.04.2012 в 22:13Хороший повод "на подумать"....
Но вот пример из "Катерины" Шевченко (хотя, тут могли "подогнать" под совр. написание - как у нас убрали некоторые буквы или просто коряво отсканировать - мабуть у кого книжный текст есть?):
«Любий мій Іване!
Серце моє коханеє!
Де ти так барився?»
...
«Постривай же, мій голубе!
Дивись — я не плачу.
Ти не пізнав мене, Йване?
Серце, подивися,
Їй же богу, я Катруся!»
«Дура, отвяжися!
Возьмите прочь безумную!»
«Боже мій! Іване!
І ти мене покидаєш?
А ти ж присягався!»
....
Біга Катря боса лісом,
Біга та голосить;
То проклина свого Йвана,
То плаче, то просить.
Возможно имя бытовало в двух вариантах - как у нас "Иван" и "Иоанн"?
Это просто рассуждамсы, ни на что не претендую.
-
-
25.04.2012 в 22:26-
-
25.04.2012 в 22:27Спасибо за ответ.
-
-
25.04.2012 в 22:30-
-
26.04.2012 в 12:51Альскандера, кстати, по этим прозвищам можно определить также и отношение украинцев к разным нациям...
-
-
26.04.2012 в 13:14-
-
26.04.2012 в 13:31По прозвищам и просто названиям других народов (особливо давних соседей) вообще можно любопытные выводы делать.
Финны до сих пор называют Россию - Venäjä , эстонцы - Venemaa в дооолгую память о балтийских славянах венетах, а латыши - Krievija (от кривичи) - т.е. по тем именам, какие носили некоторые наши предки еще до появления Рюрика со товарищи.
Забавно выглядит в плане претензий на то, что русские - не славяне...
-
-
26.04.2012 в 13:33-
-
26.04.2012 в 13:36Руотси - у финнов и эстонцев - это Швеция.